09 Грудня 2016

ДАЛИ ВОЛЮ «ЧОРНИМ ЛІСОРУБАМ»

10      Прийняте обласною радою рішення № 264 від 18 листопада 2016 року "Про встановлення мораторію на вирубку лісів та лісосмуг у Херсонській області" фактично паралізувало роботу державних лісогосподарських підприємств, які й без того з початку року мусять виживати без державної підтримки. Витрати на ведення всього спектра планових робіт — від охорони лісів, забезпечення їх пожежної безпеки до відтворення (нових насаджень) — уже рік не фінансуються з держбюджету. Всі витрати лісівники мають покривати за рахунок ведення власної господарської діяльності, якій якраз депутати і перекрили кисень. Нині виживання навіть на мізерну зарплатню, подеколи на півставки, колективам лісомисливських господарств теж стало не під силу. Натомість рішення обласних депутатів, нібито прийняте з благородною метою захистити ліси від вирубування, якраз дало зелене світло «чорним лісорубам», котрі відчули себе безкарними в лісах з пилками та сокирами. Позбавили легальної можливості придбати дрова через лісгоспи й населення, яке тепер повинно суттєво переплачувати за кожен куб браконьєрам, котрі у змові правлять захмарні ціни. А чим опалюватимуть сільські заклади бюджетної сфери, які тепер так і не дочекаються дров від ЛМГ? Питається, кому «підсобили» обласні депутати своєю забороною, і чиї насправді інтереси вони видають за державні?

      Підприємства на межі зупинки

     Про це доволі емоційно йшлося під час прес-конференції «Бути чи не бути лісогосподарським підприємствам області». Своє бачення щодо реальних перспектив збереження херсонських лісів та ставлення до прийнятого, вочевидь, необгрунтованого рішення депутатів облради висловили представники лісової галузі, органів місцевого самоврядування, профспілкові лідери, науковці, громад­ськість та безпосередньо ті, хто досі вперто не визнає, що з прийнятим недалекоглядним невиваженим рішенням погарячкували.

     — Лісівникам Херсонщини не вдається достукатися до обласних депутатів та донести до їхньої свідомості, що сьогодні ліси області опинилися під загрозою цілковитого знищення, а державні лісогосподарські підприємства — на межі зупинки, — зазначила голова обласної організації профспілки працівників лісового господарства Марія Глод. — До прийняття зазначеного рішення лісогосподарські під­приємства (за винятком держпідприємств «Херсонське ЛМГ», «Новотроїцьке ЛГ» та «Присиваське ЛГ», які з початку року майже не функціонують) повністю виконували покладені державою функції зі збереження, примноження, охорони та захисту рукотворних лісів за рахунок отримання коштів від реалізації деревини, отриманої від рубок догляду. Працівникам лісопожежних станцій та лісової охорони в скрутних умовах вдалося не допустити масштабних лісових пожеж та зберегти насадження в пожежонебезпечний період. З його завершенням 140 з них мусили написати заяви на звільнення.

     — У зв’язку з прийнятим рішенням сьогодні під сумнів ставиться не тільки збереження лісових насаджень та трудових колективів, а й подальша діяльність лісомисливських господарств, — підкреслив перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Михайленко. — Навіть зберегти неповний робочий день можливості немає, тому всі працівники державної лісової охорони змушені звільнятися. Це призведе до відсутності охорони лісу від незаконних рубок. Найгіршим є те, що постраждають від цього сотні сімей лісівників. Уже звільнилися 276 працівників. Частина вимушена піти у відпустки за власний рахунок. Тож перед тим, як вводити мораторій — «рубати з плеча», не розібравшись у тому, що і як відбувається в лісовому господарстві, можна було б для початку ввести певні обмеження, а не зупиняти одночасно все. Ми отримали попередоплату від бюджетних закладів на реалізацію їм дров, і що тепер робити — виходу я особисто не бачу.

     — Наша мета була не зупинити роботу, а навести порядок, — втрутився в розмову перший заступник голови обласної ради Василь Зеленчук. — Інвентаризувати, промоніторити, визначитися з місцями санітарних рубок, де можна рубати, а де ні. Розібратися, де і в чийому підпорядкуванні перебувають ліси, щоб не було, як свого часу з лісосмугами. Якби їх забрали собі на баланс сільські ради, то їх масового знищення не сталося б…

     І тут аудиторія вибухнула хвилею реплік. Мовляв, Зеленчук котрий за специфікою своїх повноважень має чітко розбиратися в земельних питаннях, насправді не знає елементарного: кому підпорядковані землі за межами населених пунктів. Сільради згідно з Земельним кодексом України розпоряджаються землями ви­ключно в межах населених пунктів, котрі до них входять. Так він ще й намагається повчати фахівців, де їм проріджувати ліс, а де ні. Хтось принагідно пригадав «великого фахівця» з гасіння лісових пожеж Ющенка, завдяки «слушним порадам» та «подвигам» якого під час наймасштабніших пожеж на Херсонщині згоріло в рази більше лісу, аніж, якби йому сиділося десь подалі від епіцентру стихійного лиха. Присутні науковці запитали у Зеленчука, а чому б йому не піти в експерти до медиків — радити хірургам, що вирізати пацієнтам, а що залишати. «Чи Ви — фахівець ви­ключно з деревини та піску» — іронізували представники громадськості, натякаючи, що обласна рада роками, від скликання до скликання, в першу чергу намагається «навести лад» у тому, де сфера впливу гріє кишені. 

       Стара пісня про… «в усьому винні лісники»

     Серед контраргументів, що, мовляв, нічого просити кошти з бюджету, а треба самим заробляти, перший заступник голови облради не полінувався порахувати, скільки заробили чи мали б заробити ліс­ництва на заготовлених тисячах кубів деревини. При цьому навів приклади, що нині від­пускна ціна кубометра дров для населення в комерційних структурах сягає від 900 до 1200 грн., а відпускна з лісосіки буцімто лише 240 грн. На що отримав вичерпну відповідь, що лісництва не займаються заготівлею деревини, а згідно з умовами після реформування галузі мають наймати для розробки лісосік на підставі тендерних процедур спе­ціальні бригади з відповідними дозвільними документами. Відповідно до розробленої документації, де чітко обгрунтовано, на яких ділянках і коли потрібно проводити санітарні чи інші рубки догляду і в яких обсягах, й проводяться об­умовлені роботи найманими бригадами. А ціна, яку правлять потім уже комерційні структури, які реалізують дрова, включає в себе всі витрати, в тому числі з заготівлі деревини, її завантаження та транспортування, податки тощо. Правомірність же формування відпускної ціни на деревину державними лісогосподар­ськими підприємствами чітко контролюється  Держфін­інспекцією.

       Не бажаючи слухати жодних аргументів, Василь Зеленчук знову завів стару пісню на новий лад. Мовляв, без відома лісників жоден куб «не крутиться», і всі вони одним миром мазані — під виглядом санітарних рубок пиляють діловий кругляк, і що правильно зробили, що «закрутили їм гайки». А потім, мовляв, зробимо послугу — сядемо і розберемося, що й до чого. Це означає, що посадовець усвідомлює, що обласна рада вкотре спочатку ухвалює рішення, а потім розбирається в їх правомірності. Сумніви щодо законності накладеного мораторію закралися від самого початку, адже аналогічне рішення було ухвалене і в 2013 році, однак потім скасоване постановою Херсон­ського окружного адміністративного суду 24.01.2014 р.

      Станом на 30 листопада в області виявлено 245 фактів незаконної вирубки лісу, за­значив начальник управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Херсонській області Олег Ярошак. З його слів, лише 6 кримінальних справ доведено до суду. Треба визнати, що вагома частина фактів браконьєрства документується і передається правоохоронцям самими співробітниками лісової охорони. Сума завданих збитків вимірюється мільйонами гривень, однак знайти та покарати винних почасти не так просто. Бо, зі слів правоохоронців та лісівників, біль­шість тікає, залишаючи в лісових масивах і пили, і транспорт, і напиляне. Проводяться спільні рейди, однак, зі слів Олега Ярошака, нерідко на їх ефективності позначається «витік інформації». Щоправда, в цьому підозрюють чомусь здебільшого лісників.

      А про людей подумали?

    Під удар серед зими мораторієм поставили й мешканців будинків з пічним опаленням, які будуть вимушені самостійно заготовляти дрова або переплачувати, купуючи їх у нелегальних заготівельників. це може викликати масштабне соціальне збурення як через відсутність можливості придбання дров, так і через браконьєрське знищення насаджень.10.1

     — Ніхто не заперечує, що треба контролювати вирубування деревини. Бо як не буде лісу — наші села просто занесе піском. Однак робити це потрібно більш виваженим шляхом. Цікаво, чи взагалі хтось, встановлюючи мораторій, про людей подумав? — запитала про наболіле голова Асоціації сільських та селищних голів Олешківського району, голова Великокопанівської сіль­ської ради Валентина Костенко. — Хто подумав про прос­тих лісівників, які на ентузіазмі працюють в наших лісгоспах, а тепер цілі сім’ї взагалі залишилися без засобів до існування. В багатьох селах лісгоспи є стратегічними під­приємствами, бо чи не єдині працюють і дають роботу. А про жителів сільської місцевості хто подумав? Уявіть собі, в нашому селі на 2,5 тисячі дворів немає газу. Майже на кожному обійсті є пічка, котел чи груба, теплиця. І що тепер робити селянам? Де брати дрова і по якій ціні?! Сьогодні машина дров на ринку коштує 5 тисяч гривень. Чи всім під силу їх придбати? І люди знову з пилами підуть у посадки. Ми вже мали гіркий досвід «безкоштовної розробки» горільників, коли нам виділяли ділянки під заготівлю дров після пожеж. Якщо порахувати всі витрати, то це обходилося ще дорожче, ніж ми сьогодні тут обраховуємо. А головного болю скільки, щоб все організувати і вивезти! Ми — не фахівці і не маємо права втручатися в ту сферу, в якій абсолютно не розуміємося. Тож навчіться знаходити спільну мову, аби від таких рішень не страждали наші громади.10.2

     — Існує маса інших цивілізованих способів, як взяти вирубку лісів під контроль і припинити незаконну, — зазначив голова громадської ради при облдержадміністрації Валерій Гурківський. — Приміром, чіпування деревини, добутої легально. Питається, де обласна програма, яка б підтримала галузь і запобігла знищенню лісів? Її так і не прийняли, хоч подали давно. Де виважена позиція з цього приводу губернатора та його заступників, кому писано-переписано стоси листів з напрацьованими пропозиціями громадськості спільно з науковцями. А скільки круглих столів проведено! Є маса пропози­цій, як покращити фінансово-економічний стан наших ліс­госпів, зорієнтувавши їх на потреби населення. І хмиз пропонували пускати на пілети, а не спалювати, і хвойні концентрати виробляти.

      — Пропоную остаточно сісти за круглий стіл і розставити акценти, ухвалити нарешті відповідну програму. Є питання і по лісу, і по видобуванню піску. І всім відомо, хто «пропихує» славнозвісне КП «Олешки» Журавка — заступник голови облдержадмі­ністрації Євген Рищук. От і розділіть багатомільйонні прибутки і допоможіть лісгоспам, — запропонував Гурківський Зеленчуку. 

    Місцеві бюджети області, в свою чергу, через введення мораторію не отримають податків від реалізації деревини. Ось і виникає запитання: а чи вдасться завдяки прийнятій забороні зберегти ліси Херсонщини?

     Поки хтось ділить, лісівники примножують

    Попри відсутність фінансування, цьогоріч вдалося засадити лісовими культурами 301 гектар пісків, виключно завдяки лісівникам, котрі душу вкладають в справу відновлення рукотворних насаджень. Висаджено 2,5 млн. штук хвойних та листяних порід дерев. Виконано всі заплановані профілактичні заходи з догляду та пожежної безпеки. Загалом на ведення господарства з початку року витрачено 23 млн. грн., з яких 13,5 млн. грн. — надходження від власної господарської діяльності ЛМГ, решта — допомога суміжників з інших регіонів та незначне вливання з бюджету.  Заготовлено та реалізовано 38 тисяч кубів деревини, на 1 млн. грн. реалізовано саджанців декоративних рослин. Попри це, збитки лісогосподарських підприємств перевищили 5 млн. грн.

     — Обласну програму розвитку та збереження лісів Херсонщини ми розробили і подали вже давно, однак висновок департаменту фінансів був категоричним: ви — державні, тож з області не отримаєте коштів, бо це суперечить Бюджетному кодексу, — пояснює Володимир Михайленко. — Але ж 70% коштів ми просили на утримання лісової охорони та пожежних станцій.

10.3    — Сьогодні навіть важко уявити, що відбуватиметься в лісах, коли з них вийде лісова охорона, — підтримав колегу директор держпідприємства «Великокопанівське лісомисливське господарство» Юрій Савлук. — Це означатиме, що заходь хто хочеш і пиляй, що заманеться. Масштаби втрат будуть колосальними, на кшталт того, що трапилося з лісосмугами. Крім того, з березня розпочнуться суховії, і ситуація вийде з-під контролю, бо рятувальники не зможуть проконтролювати лісові масиви. Зіграє роль відстань, час доїзду. Зрештою, у них не вистачить ні техніки, ні бійців, ні навичок орієнтування в лісі. Якщо ми «ловимо» пожежу за хвилини, щойно нам повідомляють про місце загоряння, то для їх реагування потрібна реальна пожежа, до якої ще потрібно дістатися лісом.

     Багато виступаючих стали на захист лісівників, насамперед науковці та громадськість, акцентуючи, що всі роботи, які проводяться в ЛМГ, обумовлені вимогами Лісового кодексу. Отже, якщо хтось цьому заважає, створюючи штучні перепони, має відповідати згідно з діючим законодавством. Мовляв, не знаєте, як бути, — знайдіть справжніх експертів у цій сфері, але не перегинайте палиці. За свідченнями лісів­ників, уже сьогодні кіль­кість самовільних рубок в лісових масивах зросла майже на третину.

     Олена НЕЧИПУРЕНКО.

    ВІД РЕДАКЦІЇ. Слухаючи виступ і репліки Василя Зеленчука, мимоволі ловиш себе на думці: в який час ми живемо? Хіба презумпція невинності у демократичній Україні вже відмінена? Чи ми повернулися у сумнозвісні 30-ті роки минулого століття, коли долі людей вершилися одним розчерком пера та за рішенням «трійок»? Чому так безапеляційно поводиться перший заступник голови облради Зеленчук, голослівно звинувачуючи людей у злочинах: отриманні хабарів, незаконній торгівлі лісом-кругляком тощо. Дійшло до того, що він звинуватив лісівників у знищенні букових насаджень, які в наших умовах… навіть не ростуть. По якому праву?!