12 Жовтня 2018

Як зародився наш ліс і що його чекає?

2 001   Працюючи в архіві ДП «Великокопанівське ЛМГ» до мене потрапило раритетне фото лісових культур  висаджених квадратно-гніздовим методом  у 1952 році  по Великокопанівському лісництву. Це культури, які висаджені в повоєнні роки, тільки тоді в масштабних обсягах вдалося заліснити Нижньодніпровські піски.

   До цього було багато спроб, але початком робіт по закріпленню та залісненню нашої пустелі вважається 1834 рік, в той період успішно  було створено лісополоси,  в невеликому об’ємі.

   Масово роботи по залісненню, у нашій місцевості, почались з 1949 року. Взагалі виділяють 2 основних періоди по масовому залісненню  з 1949 року по 1951рік та 1952-1955 роки.

   В першому періоді було висаджено 7474 га, з яких загинуло  6440 га  та в другому  11881 га з них залишилось 8173 га. В перший період така тенденція  спостерігалась, оскільки не вистачало сучасної техніки. В  другий   період масової посадки держава провела  оснащення лісгоспів відповідної технікою.

   Поглянувши на  фото можна зрозуміти, що в принципі наша «пустеля» в ті роки нічим не відрізнялась від Африканської Сахари. Яких тільки  зусиль  доклали тодішні лісівники (лісничим Великокопанівського лісництва був Гуляєв О.В.)  для того щоб в пустелі, на піску, який рухається виріс справжній, міцний ліс. Вручну копали ями для розсади, засипали торфом, висаджували по декілька штук для кращого приживлення.

  В результаті взаємної праці лісівників та науковців було розроблено технологію посадки для даної місцевості, навіть науковці з Африки приїжджали до нас, щоб перейняти досвід заліснення  пустелі. Результатами праці ми користуємось і нині, коли ходимо в ліс по гриби та просто відпочити від домашніх турбот у лісі.

   На той момент у державі розуміли настільки для нашої місцевості важливе заліснення та утримання в нормальному стані лісів, для степових земель, а також утримання Нижньодніпровських пісків, адже вони рухаються  та можуть переміщатись.

    На теперішній час  лісова галузь державою  взагалі не фінансується, утримання та зберігання лісу стало нікому непотрібним.

   Ліс який штучно вирощений в наших важких  умовах, не можна  залишати без нагляду, оскільки  почнуться масивні лісові пожежі, самовільні вирубки, навколишні села почне засипати піском, може тоді державна влада схаменеться. Але скільки часу буде втрачено, питання залишаться відкритим.

   Інженер з охорони праці ДП «Великокопанівське ЛМГ» Хоменко І.Ю.