26 Лютого 2019

Україна з 2019 року перейшла на євростандарти класифікації деревин

   Україна з початку 2019 року перейшла зі старих радянських ГОСТів на нові, гармонізовані із європейськими стандарти класифікації та вимірювання ділової деревини. 

   Про це Укрінформу повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

   «2018 рік став останнім роком, коли Україна працювала за радянськими ГОСТами. Держлісагентство планомірно готувалося до переходу на нові державні стандарти, гармонізовані з європейськими. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) розподілялися на три сорти — І, ІІ, ІІІ і була низка сортиментів за призначеннями, то з 2019 року розподіляється на чотири класи якості - А, В, С, D, як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання», - поінформував Володимир Бондар.

  Він зазначив, що в основу принципу класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих покладено показник розміру та якості колод - чим більший діаметр і менша кількість вад деревини, тим вищий клас якості.

   Зокрема, до класу А відносять лісоматеріали з нижньої частини колоди із чистою деревиною або незначними вадами, які не обмежують її використання.

   Клас якості В - це лісоматеріали середнього класу якості без особливих вимог до чистої деревини та із сучками у межах середньої кількості для кожної породи.

   До класу С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості із незначними вадами, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу. До класу D відносять лісоматеріали, що не задовольняють вимогам жодного з вищих класів, але з яких ще можна отримати пиломатеріали для подальшого використання.

   «Тільки об’єктивні показники можуть сьогодні слугувати визначенням класу якості. Всі інші матеріали круглі, які не підходять під ці чотири класифікації, класифікуються як деревина дров’яна для промислового використання довжиною 2-4 метри і направляються на виробництво трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину. Інша деревина для не промислового використання довжиною до 2 метрів може бути реалізована як паливо фізичним та юридичним особам», - наголосив фахівець.

   Він також повідомив, що європейські стандарти існують на лісоматеріали з дерев таких порід як бук, дуб, сосна, ялівець, ялиця, модрина, тополя, тис. Водночас, немає нормативів класифікації деревини із порід дерев, які є у чималій кількості в Україні. У Європі через надто малу кількість такої деревини класифікацію для неї визначають за найбільш наближеним стандартом, наприклад, якість колоди з вільхи або осики визначають за нормативами на тополю. В Україні при застосуванні такої класифікації може виникати ціла низка суперечливих питань. Тому після численних консультацій із експертами та виробниками з європейських країн було ухвалено рішення про розробку додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентуються європейською класифікацією.

   «Усі країни ЄС, які мають європейські стандарти, - в них не забороняється розробка власних стандартів, що додатково роз’яснюють або конкретизують ці стандарти. Так і в Україні були розроблені додаткові технічні регламенти для деяких видів дерев, таких як береза, вільха, липа, граб, акація, осика, черешня, тощо», - акцентував Володимир Бондар.

   Заступник Голови Держлісагентства підкреслив, що з переходом на європейську систему класифікаціїлісопродукції знімуться питання надлишкового контролю за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контролюючих органів країни, які через недоліки стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.

Прес-служба Держлісагентства